Осінь
обережно прокладає свої стежки. Спадає спека, коротшають дні... Вересневі
світанки імлисті, прохолодні. Відлітають у вирій перелітні птахи, забираючи з собою на крилах тепло. Однак літо ще не забуває нагадувати
про себе і до нас повернулася суха, сонячна, тиха й тепла погода. Здається,
літо повернулося …
У народі потепління осінньої пори зветься «бабине
літо». Ця назва пов’язана з життям жінок-селянок. У цей час закінчуються
польові роботи, і жінка тимчасово вивільняється від важкої праці та може трохи
перепочити.
У повітрі літає павутиння. Снують павутиння молоденькі
павучки, які раз у житті вирушають у мандрівку. Вилізе павучок на високу
рослину і починає випускати павутиння. А воно підхоплюється вітерцем, і
крихітна комашка вже летить над землею, щоб оселитися на новому місці. Буває,
через кілька кілометрів від насиджених місць приземлюються переселенці. Сріблясті шовковисті нитки пливуть над річками
й озерами, чіпляються за дерева, кущі, високі бур’яни, гойдаються на гілках,
травах, осідають на ріллю і воду.